Дорослі переживають напруження й тривогу, але й дитина у цей час відчуває сум, страх, самотність чи навіть провину.
Важливо пам’ятати: саме увага й любов дорослих допомагають дитині відчувати безпеку, навіть коли тато чи мама на війні.
Чого варто уникати
Діти особливо гостро потребують відчуття своєї цінності. Іноді вони можуть думати, що «зайві», бо увага дорослих прикута до новин чи щоденних турбот. Тому важливо залучати дитину до простих справ, радитися з нею, приділяти час. Це підтверджує: «Я потрібен. Я важлива. Я частина сім’ї».
Не варто використовувати фрази, які лише поглиблюють біль:
- «Зрозумієш, коли виростеш»
- «Це не твоя справа»
- «Не заважай, зараз і так важко»
- «Зараз не до твоїх проблем»
Також уникайте узагальнень «Ти завжди…», «Ти ніколи…». Дитина має знати, що її люблять і приймають навіть із помилками.
Щирість — це не ваші емоції, а зрозуміла інформація
Дитині потрібно знати, що відбувається. Не драматизуйте, але й не приховуйте правду.
Навіть якщо ви не маєте всіх деталей, скажіть: «Я теж чекаю новин, і щойно вони будуть — розповім тобі».
Ділитися власними страхами з дитиною — це радше прохання про підтримку, ніж щирість.
Для дітей довіра й чесність — основа відчуття безпеки.
Поради підготовлено за матеріалами проєкту «Як ти, брате?». Він допомагає військовим і цивільним зберігати стосунки, підтримувати одне одного й відновлювати контакт під час війни.
Посібники й лекції доступні безкоштовно. Їх можна завантажити онлайн або замовити друковані (сплачується лише доставка Новою поштою):
Група комунікацій Тернопільського ОТЦК та СП
