Депутат Тернопільської міської ради Іван Сороколіт не перестає вихлюпувати своє невдоволення тим, що про його «служіння» на благо громади стало відомо всім.

Замість того, щоб взяти приклад із своїх колег по нещастю Ігоря Турського та Романа Навроцького та, усвідомивши свою вину, «залягти на дно» хоч на деякий час, Іван Леонідович вирішив зробити крайніми у власних промахах одних із найповажніших людей краю. Так у соціальній мережі, він гнівно звертається до редакторів «Нової Тернопільської газети» ( Миколи Мартинчука) та «Вільного життя плюс» ( Петра Федоришина) з тирадою, що мовляв, для цих представників четвертої влади гроші не пахнуть, але це їм так не минеться.
Хотілось б нагадати, представникові містечкової влади, що «Нова тернопільська газета» виборола в свій час золото у рейтингу «Лідер галузі», а редактор «Вільного життя плюс» також є кандидатом філологічних наук та майстром спорту з самбо, виховував чемпіонів з карате та кікбоксингу та видав з десяток книг. І будучи успішним підприємцем, точно не женеться за тими грішми, котрі не пахнуть.
А якими здобутками може похвалитись депутат, окрім як відеокамерами чи не на кожному кроці? Чи тим одороблом, незрозумілого архітектурного стилю типу «офіс центр», котре залишиться на пам’ять ошуканим виборцям перед їхніми вікнами на Бродівській?
Не личить так молодому політику, котрого тільки що турнули із партії за недисциплінованість, та ймовірні корупційні дії, погрожувати редакторам газет із майже півсоттисячним тиражем. Якщо є незгода із написаним – неси заяву в суд, українські судді у дуже рідкісних випадках визнають вину за носіями мандатів.
А наразі, отакий всплеск безсилої люті це є не що інше як підтвердження правдивості написаного в пресі. Певне важко читати про себе правду, після того, як віддані фанати прожужжали всі вуха, про те, який ти молодець і як ти все правильно робиш, і що ніхто ніколи не здогадається, скільки насправді ти заробляєш на народній довірі, показуючи дохід у кілька тисяч гривень на підприємстві, яке ти очолюєш.