Війна, яку веде мілітаристська росія проти України, знову важким болем відгукнулася у серцях рідних, близьких, кожного мешканця Скала-Подільської громади звісткою про загибель ще одного Героя, патріота, воїна – Володимира Романовича Басараби.

Він народився 22 липня 1987 року в селі Гуштинка у селянській родині. Навчався в Іванківській ЗОШ І-ІІІ  ступенів. Робітничий фах здобув у Борщівському професійно-технічному ліцеї.

Не цурався ніякої роботи, його батько помер молодим – тож мав розраховувати на власні сили. Працював у фермерському господарстві «Богдан», їздив за кордон на заробітки. Мріяв творити, розбудувати з дружиною Іриною власне родинне обійстя.

Вірний громадянському обов’язку,  у жовтні 2022 року Володимир влився до лав Збройних Сил України. Був оптимістом, вірив у швидку перемогу.

Виконуючи бойове завдання щодо оборони України, її територіальної цілісності та суверенітету, солдат Володимир Басараба загинув 6 травня 2024 року в районі населеного пункту Новопокровське Донецької області.

Одинадцять місяців рідні та близькі марили надіями, чекали будь-яку звістку. Увесь цей час Володимир вважався безвісти зниклим. 3 березня його тіло доправили до рідного  села, з квітами, лампадками навколішки його зустріли односельці.

Чин поховання, панахиду за загиблим воїном відслужили священники Української греко-католицької церкви.

У прощальному слові генеральний вікарій Бучацької єпархії УГКЦ отець-мітрат Володимир Заболотний та місцевий парох Олег Косован особливу увагу звернули на жертовність українських воїнів, які носять військові строї, а під ними – вишиванки як символ нашого духу. Вони закликали у цей Страсний Час особливої молитви до Господа за Героїв та Героїнь України, які захищають рідну землю.  Слова розради не можуть загоїти у серці болючу  рану втрати. Нехай   полеглий воїн-Герой  живе у нашій пам’яті, у наших молитвах за його душу, за душі усіх захисників України, які на вівтар її свободи віддали найцінніше – власне життя.

Траурна процесія під звуки духового оркестру в маєві прапорів та весняних квітів пройшла вулицями Гуштинки  та Іванкова до храму та місця вічного спочинку.

«Висловлюючи слова глибокого  співчуття матері, дружині з дочкою, сестрі з родиною, побратимам у безмірному  горі, просимо Господа  упокоїти душу нашого Героя, дарувати йому Царство Небесне», – зазначають на сайті громади.

Слава Україні. Героям Слава.