У Тернополі відбулася презентація документальної стрічки «Вірю. Чекаю. Молюся»  про екс-полонених українських військових та зниклих безвісти воїнів, яких розшукують рідні.

Фільм режисера Катерини Стрельченко «Вірю. Чекаю. Молюся» відзняли для цьогорічного обласного фестивалю «Сила нескорених», який проходить щорічно до Дня захисника України.

Це вже п’ятий фільм цієї команди, дві попередніх великих стрічки були про Іловайськ та Піски, хлопців, що там загинули.

«Вірю. Чекаю. Молюся» розповідає про надзвичайні історії воїнів,які пережили російський полон та матерів, чиїх синів, визнано зниклими безвісти.

 «Мені здається, що навіть з екс-полоненими була важче працювати, ніж з матерями, бо в них ще є надія, яка не вмирає, що їх діти ще живі, вони їх розшукають…Найважче було відмовляти, бо насправді всі історії у фільм не помістиш»,- зазначає режисер Катерина.

Після виходу стрічки, кілька історій привернули увагу влади і матерям таки дали відповіді, що сталося з їх синами. Наразі, вони вже мають підтвердження аналізу ДНК, що їх діти загинули .

Надзвичайно проникливим є й трейлер до фільму. У ньому використали текст новели тернопільського письменника Бориса Гуменюка.

Стрічка не залишить байдужим нікого, адже показує, раніше прихований, бік війни на Сході України.

Христина Вояк