У селі Малі Садки на Шумщині живе молода авторка, для якої творчість стала важливою частиною життя. 26-річна Вікторія Якобчук із дитинства захоплюється музикою та поезією. Сьогодні вона має дві власні збірки — «Втримати небо» та «Теплий чай з холодними зірками», а її вірші публікувалися у багатьох літературних альманахах, пише Місто.

Перші творчі кроки Вікторія робила ще у дитинстві. Шість років вона навчалася у музичній школі за вокальним напрямом, яку закінчила у 2013 році. Через два роки завершила навчання у школі в рідних Малих Садках.

Шкільні роки для дівчини були насиченими. Вона добре навчалася, брала участь в олімпіадах і конкурсах та неодноразово отримувала грамоти.

Після школи Вікторія продовжила освіту у Дубенському коледжі культури і мистецтв. Там вона навчалася на хоровому відділі. Згодом вступила до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії, де здобула фах учителя музики.

Та поруч із музикою у житті Вікторії завжди залишалася поезія.

Слово як спосіб говорити про важливе

Вікторія пише про те, що близьке кожному: любов, людські переживання, мрії, надію, красу простих речей та моменти, які хочеться зберегти у пам’яті.

Авторка зізнається, що особливо її надихає творчість Ліни Костенко. Їй близькі сила, глибина та щирість її поезії.

Власні вірші Вікторія також намагається писати щиро — без зайвих прикрас, передаючи те, що відчуває сама.

Її чутливість до людей та навколишнього світу відображається у творчості. Вона легко переймається добрими словами, щирими вчинками та людськими історіями. Саме з таких емоцій часто народжуються нові рядки.

Перші публікації та дві авторські збірки

Першою колективною публікацією Вікторії став літературний альманах «Горизонти». Пізніше її вірші увійшли до видань «Весняні візерунки», «Мереживо рядків», «Книга з ароматом кави», «Подих весни», «Слова, що малюють світ» та «Пробудження весни».

Однак найбільш важливим етапом для молодої авторки стало створення власних книг.

Восени 2022 року вийшла перша поетична збірка Вікторії «Втримати небо». Для авторки це стало здійсненням давньої мрії — побачити свої вірші не лише окремими публікаціями, а об’єднаними в одну книгу.

А влітку 2026 року читачі отримали можливість познайомитися з другою збіркою — «Теплий чай з холодними зірками».

Кожна з книг для Вікторії — це частина її особистого досвіду, думок та переживань. Вона прагне, щоб людина, читаючи її поезію, могла знайти там щось своє.

«Цінуй своє»

Однією з тем, до яких звертається Вікторія, є вміння приймати себе та не порівнювати власний шлях із чужим.

Про це вона пише у своєму вірші:

В тобі — твоє, з чужими не рівняй,

І не шукай загублене у відблиску…

Бо ти ж людина, прошу, пам’ятай —

Цінуй своє, бо ж маєш ношу рідкісну.

У цих рядках — одна з важливих для авторки думок: кожна людина має власний шлях, власну історію та унікальну цінність.

Для Вікторії поезія — це не лише римовані рядки. Це можливість зупинити мить, зберегти емоцію та передати її іншій людині.

Сьогодні молода поетеса продовжує писати й працювати над новими творчими ідеями. Музика, слово, освіта та любов до літератури залишаються важливими складовими її життя.

А дві вже видані книги — «Втримати небо» та «Теплий чай з холодними зірками» — стали підтвердженням того, що навіть у невеликому селі на Шумщині може народжуватися власний голос, який знаходить шлях до читача.