Серце Героя назавжди зупинилось 14 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. 

Два роки і п’ять місяців Андрія вважали зниклим безвісти. Довгою була дорога Героя додому.

«Він не зупинявся перед труднощами, а був наполегливим та енергійним.

Загострене почуття справедливості стало вирішальним у його долі», – зазначають на фейсбук-сторінці громади.

Коли ворог пішов на Україну повномасштабною війною Андрій, приїхавши з-за кордону, був у числі перших добровольців, які стали на захист своєї країни.

Мужній воїн, солдат, гранатометник 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону виконав свій військовий обов’язок, з гідністю та честю боронив рідну країну, свій народ та разом з побратимами щодня наближав мир для України.

Безжальна війна забрала його життя, перекресливши всі плани на майбутнє.

Живим коридором, приклонивши коліно та схиливши голови, з прапорами та квітами в руках зустріли воїна у рідному селищі Товсте.

Багатолюдною ходою, під супровід духового оркестру, громада провела Героя в останню дорогу.

Поховали Андрія Грущака на селищному кладовищі з усіма військовими почестями.

«Андрій – назавжди залишиться для нас прикладом мужності та самовідданості», – йдеться у повідомленні.

Вічна слава Герою.