Богдан Будзан – знаний учений, державний та громадський діяч, фахівець з менеджменту та бізнес освіти, професійний коуч та бізнес-консультант власників та керівників бізнесу. Свою книгу він присвятив захисникам на фронті та в тилу, хто бореться за Україну з ненависним ворогом, і всім тим, хто відбудовуватиме її, вільну демократичну європейську державу.
У своїй книзі автор розкриває важливу для кожної людини тему встановлення та досягнення високих життєвих цілей у всіх сферах життя та максимального використання кожного дня для набуття нових знань для саморозвитку.
Це книга – порадник для людей котрі готові набувати та використовувати нові знання для свого саморозвитку.
Щоб досягти особистого зростання та розвитку, пише автор, необхідно вийти із зони комфорту.
Нові виклики допоможуть людині зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, а також заволодіти новими навичками, що можуть бути корисними в майбутньому. Слід задуматися, яким людина хоче бачити своє майбутнє. У житті кожної людини важливо для досягнення великої життєвої мети поставити ще одну мету – бути собою. Можливо, у цьому сенс життя – бути завжди собою, завжди й у всьому, що робимо, – яких би зусиль це не вимагало від нас.
У кожної людини має бути мрія – уява того чого дуже хочеться. Тому слід ніколи не переставати мріяти. Однак спершу людині слід подумати, чи її мрії й думки насправді її, чи належать комусь іншому. Чиїм життям вона живе – своїм чи чужим? Одним із застережень для людей є обережне ставлення до порад інших людей щодо поведінки в тих чи інших життєвих ситуаціях. Потреба пошуку відповідей на запитання, які ми розглянули, може викликати спочатку розгубленість та неготовність одразу знайти на них відповіді.
Але шукаючи відповіді, людина починає розуміти, що їй самій слід по-іншому глянути на себе й усвідомити: хто я, чого прагну досягнути в житті і як маю діяти, щоб здійснити це прагнення? Маючи відповіді на запитання «Хто я є?» і Ким і яким я стану?», можна створити мету, суть якої не в тому, щоб бути кращим за іншу людину, а кращим за себе вчорашнього. За твердженням китайського філософа Лао-цзи, «коли я звільнюся від того, хто я є, я стаю тим, ким я можу бути».
Аналізуючи прочитане, читач поставить собі питання у правильності свого життєвого шляху. Оцінить з усіх сторін навколишній його світ і вибраний в ньому свій шлях, визначить ті найкращі свої здібності, які допоможуть йому вибрати дорогу у вимріяне майбутнє.
Кожній людині на будь-якому етапі життя варто задавати собі щомісячні такі запитання: що мені вже вдалося зробити? Що я міг би зробити інакше і краще? Що я ще обов’язково зроблю? Який я можу зробити внесок, в те, щоби світ, у якому ми живемо, став кращим? Відповідаючи на ці запитання, слід створити у своїй уяві майбутній «Храм життєвих цілей». Механізмом пошуку відповідей на ці запитання є створення довготермінових та річних планів діяльності в усіх сферах людського життя та проведення періодичного й підсумкового аналізу їх виконання.
У книзі є мудрі настанови тибетського мудреця Далай-лами, роздуми Аристотеля про дружбу. Аристотель виділив три типи дружби. Перший тип – це зацікавлена дружба, коли люди інструменталізують один одного. Другий тип – дружба, що прагне тільки задоволення. Третій тип – ідеальна дружба, найбільш солідна, найбільш виняткова, але все ж можлива. Мені імпонує, пише науковець, такий тип дружби, що виходить далеко за межі тих мінімальних вимог, що їх пред’являє «друзям» більшість людей. Це моральна дружба, заснована на чеснотах. Така дружба – безкорислива й не вимагає зовнішніх чинників, таких, як ділові зв’язки або спільне хобі.
Порушуючи тему самореалізації людини, автор зазначає, що для успішної самореалізації людини будь-якого віку важливим є також виробити в себе звичку навчатися не тільки в шкільних вчителів чи у викладачів вишу, але й з досвіду успішних людей в бізнесі та в інших сферах життєдіяльності, щоби зрозуміти та взяти на своє озброєння першопричини їхнього успіху.
У темі про мистецтво бесіди автор наводить приклади успішного спілкування, ділиться рекомендаціями, як у вдало проведеного спілкування навчатися вчитися.
Богдан Павлович дає такі поради: «Як правильно комунікувати, щоб навчатися?» та «Важливі заповіді ефективної комунікації». Інвестиції у знання завжди дають найбільший ефект – пише науковець. Тому інвестиції у навчання для саморозвитку – це те, що робить нас сильнішими й успішнішими. Кожній людині потрібно також оцінити оточення, в якому вона зростає, і зрозуміти його користь чи шкоду для себе. Передусім слід глянути, які люди перебувають у вашому найближчому колі. Хто вас підіймає інтелектуально й морально вгору, а хто тягне вниз і є токсичним для вас.
У книзі розглянуто сім найвідоміших методів для визначення особистості індивіда. До цих сімох методів автор долучає ще методи запозичені з інших стародавніх джерел. Ці методи допомагають уникнути помилок, при встановленні стосунків з новими людьми. Вони розширюють компетентність людини у сфері людинознавства і зможуть допомогти позбутися людей, які віднімають ваш ресурс неконструктивною критикою, психологічним насиллям, маніпуляцією вами, забирають цінний час своїми непотрібними розмовами тощо.
Зупинимось на кількох аспектах ефективного використання часу. Розглянемо «Матрицю Ейзенхауера». Вона складається з чотирьох квадрантів, а саме: важливі й термінові справи; не термінові, але важливі справи; не важливі, але термінові справи; не важливі та не термінові справи. Ця матриця допомагає зосередити свої сили саме на тих речах, які дійсно будуть наближати нас до поставленої мети.
Існують вагомі підстави вважати, що наступне десятиліття стане часом особливо інтенсивних змін у розвитку людського капіталу й технологій. Про це ідеться у розділі «Як самовдосконалюватися в умовах четвертої промислової революції (далі ЧПР)».
Шлях до успіху сучасної людини лежить через безперервне самовдосконалення та вміння постійно «тримати руку на пульсі життя». Людям покоління, яке живе в умовах ЧІР (четвертої індустріальної революції), для готовності та вміння діяти в умовах наявних і майбутніх робочих місць потрібно розвивати навички майбутнього. Сучасній людині – в широкому сенсі цього слова, незалежно від віку, статі чи суспільного стану, – з самого початку необхідно розпізнати потенційні можливості та можливі загрози у власному життєвому просторі.
При цьому потрібно постійно слідкувати за змінами, особливо у сфері основної діяльності, і бути готовим вносити корективи в раніше намічені цілі та, відповідно до перманентних змін, адаптувати свої короткострокові чи довгострокові плани.
Як стати лідером особистого життя? Уміння керувати собою і не зупинятися у своєму самовдосконаленні – це основа того, що за тобою підуть люди, і ти тоді зможеш стати лідером не тільки для себе, але й для тих людей. Кожному, незалежно від віку, статусу чи освіти, в умовах швидкоплинного часу, слід стати лідером свого особистого життя, не розраховувати, що хтось інший має це зробити замість нього. Автор запитує: «Чи готові ви взяти на себе роль справжнього лідера?» і надає ряд рекомендацій на цю тему.
У книзі піднято актуальну проблему цінностей людини. Людина, яка хоче повноцінно реалізувати себе в житті, має жити й діяти на основі фундаментальних моральних засад – людських чеснот. Чесноти – це якості які для людини вважаються добрими та бажаними. Чесноти мають високу моральну цінність. Моральна людина має багато чеснот. Автор виділяє три теологічних чесноти – віра, надія, і любов та чотири за схемою Платона, Святого Амвросія і Томи Аквінського: справедливість, стійкість, або сила духу, розсудливість та поміркованість. Як кожна з цих чеснот формує основні норми гідного життя, і як вони слугують моральним фундаментом людини в її житті, розповідає ця книга.
В кінці книги Богдан Павлович радить читачам присвячувати час і свою інтелектуальну енергію для постійного самовдосконалення, як могутнього засобу повноцінного й чесного життя. Він закликає створювати таку спадщину від свого життя та діяльності, щоби вона слугувала не тільки нам, а й іншим людям ставати кращою версією самих себе.
Ігор ЛОМАГА, член Національної спілки журналістів України
