З нагоди вшанування 70-х роковин масових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя 28 квітня у Тернополі на вул. Сагайдачного, 14 (площа біля пам’ятника Івану Франку) урочисто відкрили Виставку «Мій шлях додому заснував спориш…».
Для тернополян та гостей міста експонувалися архівні документи, матеріали та музейні експонати з фондів облдержархіву, краєзнавчого музею, музею «Лемківське село».
Експозиція виставки складається з декількох розділів. У першому — копії законодавчих документів, відповідно до яких відбувалося переселення українці: угода між урядом УРСР і Польським Комітетом Національного визволення від 09 вересня 1944 року, план розселення українського населення по Тернопільській області у грудні 1944 та січня 1945 років, постанова РНК про контроль за ходом евакуації, датована листопадом 1944 року, додаток доданої постанови «Про евакуацію польських громадян з території області і українського населення з території Польщі.
Цікавим є план переселення 30 тисяч сімей в Західні області України (Львівську, Дрогобицьку, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Станіславівську) згідно з яким у Тернопільську область планувалося пересилити найбільшу кількість сімей – 15 000 (54800 людей).
Експонується рапорт про погрози переселенцям Сяноцького повіту, які прибули в Збаразький район у вересні 1945 року, акт про розслідування нападу польської банди на переселенців, які перебували на залізничній станції Любіч Королівський в ніч на 9 березня 1946 року. Під час нападу було підпалено майно 260 сімей переселенців та поранено 4 чоловіки. В експозиції наявний перелік знищеного майна громадян, та список сімей, які знаходилися на станції.
У другому розділі представлені доповідні записки Хрущову про прийом і влаштування переселенських родин у 1946 році та про невідкладні заходи по господарському влаштуванню переселеного українського населення. Цікавими є евакуаційні листи, отримані на руки, у яких вказано рік народження, сімейний стан, майно залишено на території Польщі. Також наявні інформації про прибуття переселенців в різні райони Тернопільської області, зокрема в Бережанський район та звіт про стан господарсько-побутового облаштування населення.
У третьому розділі представлені документи щодо операції «Вісла» – це список і короткі відомості про українців засуджених на смертну кару, страчених і померлих у в’язницях Польщі в 1944 – 1950 роках,складених польським істориком із Варшави Євгеном Місилом.
У наступному розділі — спогади переселенців, зокрема, голови товариства «Лемківщина» Дмитра Шимончика, народженого с. Климківка Горлицького повіту і жителя с. Микулинці Теребовлянського району, список членів районного об’єднання переселенців по Лановецькому району.
Також представлена метрична книга про народження за травень 1890 – 1929 роки с. Воля Корінецька гміна Бірча Перемишлянського повіту Підкарпатського воєводства.
Надалі виставка експонуватимуться у Державному архіві Тернопільської області (вул. Сагайдачного, 14). Вхід вільний.
Довідково:
Офіційно акція Вісла тривала три місяці з 28 квітня по 12 серпня 1947 року, під час якого влада знищила українське підпілля, і розпорошила українців по всій території північної і західної частин Польщі.
На 31 липня 1947 року, за польським даними, було депортовано 140 575 осіб, які проживали в 22 повітах трьох воєводств – Ряшівського, Люблінського, Краківського воєводств. На залізничній станції Освенцім, фільтрували українців південно-східної Польщі, багато з них привезено до спеціального концентраційного табору для українців – Явожно. Польська влада зробила все, аби українські переселенці, втративши зв’язок з рідною землею втратили національну ідентичність.
Проте депортовані українці не забувають про свої корені і кожного року відвідують свою батьківщину разом з дітьми та онуками У їхній пам’яті завжди буде та земля, в яку вросло коріння роду. Вони свято шанують свої традиції, відвідують могили і землю батьків, щорічно збираються разом на фестивалях лемківської культури, щоб передати своїм внукам любов до землі їх дідів і прадідів.
