«Там де здоровий дух, там і здорове тіло», – вважає Ростислав Валіхновський

У сучасному світі, де на кожному кроці рекламують ідеальну зовнішність, а в соцмережах набирають тисячні «перегляди» та «лайки» акаунти з ідеальною фігурою та ідеальними рисами обличчя, звичайній людині стає інколи некомфортно. Дехто в таких випадках зважується на «покращення себе» за допомогою пластичної хірургії. Чи завжди такі методи є доцільними і безпечними, та які зараз «тренди» в зовнішності, нам погодився розповісти пластичний хірург, уродженець Тернопільщини Ростислав Валіхновский. Також, принагідно, експерт популярних телевізійних проектів про здоров’я та красу розповів про особисте та чому саме таку професію обрав.

Як Ви зрозуміли, що хочете бути лікарем, а саме допомагати людям ставати ідеальними, чому саме такий профіль обрали?

Раніше був досить популярний австралійський серіал «Повернення в Едем». Головну героїню понівечив крокодил, вона чудом залишилась жити і відправилась на тривале лікування до Сіднею. Там за її зовнішність взялись лікарі, що виконали унікальну операцію, після якої жінка знову стала красивою. Тоді я ще був юнаком і ця історія запала мені в серце. Так і народилась жага до професії.

Також одним із потужних поштовхів до моєї кар’єри хірурга зробив мій батько – лікар-хірург районної лікарні з 46-річним стажем. Я бачив як тато оперує і чітко вирішив для себе, що хочу стати хірургом та допомагати людям, як робив це мій батько.

Ви один із найкращих пластичних хірургів Східної Європи, можете працювати в кращих клініках світу, чому залишилися в Україні?

Після закінчення медичного інституту я майже рік провчився в Канаді. Інколи виникала думка залишитись там, більше того, батько казав: «Сину, лишайся!», і близькі запевняли, що це буде правильне рішення. Я тоді отримав пропозицію від мого канадського вчителя бути співвласником та керуючим великої мережі клінік. В Канаді дуже сильна діаспора українців, і не дивлячись на це, де б ми не були, ніколи українець ніде не зможе досягти тих висот, як на рідній землі, в рідному місці. Я відмовився. На сакральному рівні у мені настільки закладена любов до свого роду, що я не міг стати емігрантом. Для мене покинути власну державу, виїхати за кордон і там жити – це знущання над собою. Для мене це неможливо. Звичайно, я розумію, що у кожного по-різному, тут не можна нікого засуджувати.

З часом я зрозумів, що прийняв правильне рішення. Мені Божим промислом потрібно було послужити нашому президентові Ющенку особистим лікарем, керівником його медичного офісу, потім створити систему порятунку «112» за надзвичайно короткий період часу для 4-ох областей. Такими глобальними мега-проектами я пишаюся, адже всі вони були результативними. Зараз маю насолоду працювати у власній справі, яка постійно надихає і дає сили для життя.

Що зараз у тренді в пластичній хірургії, що змінюють найчастіше?

Не зважаючи на швидку зміну тенденцій та критеріїв краси, тривалий час перше місце серед пластичних операцій займає ринопластика. На другому місці пластика обличчя та шиї, третє – пластика молочних залоз, четверте – отопластика (корекція вушних раковин), п’яте – пластика живота, шосте – ліпосакція. До мене досить часто звертаються жінки з ускладненням після омолоджуючих операцій, через ятрогенні пошкодження внаслідок втручань, що були виконані в Україні, чи за кордоном.

Дуже часто, надивившись телебачення, глянцевих журналів, підлітки у віці 14-15 років не задоволені собою, чи звертаються до вас такі пацієнти, і з якого віку Ви можете робити операцію людині, якщо це, так би мовити, забаганка, а не необхідність?

Оскільки в підлітків організм ще росте і відповідно формується лицьовий скелет, змінюються м’які тканини обличчя, то будь-які втручання іміджевого характеру недоречні та приречені на невдачу, навіть при ідеальній хірургічній техніці. Не варто забувати, що у підлітків активно працює імунна система, тому коли під час операції вводяться різні гелеві структури, наповнювачі та філери, вони дають непрогнозовану реакцію. Організм починає виштовхувати філери, виникає імунне запалення, нагноєння і так далі. Дуже багато є жахливих наслідків після таких операцій. Найстрашніше – це те, що коли людина дорослішає, то розуміє цю припустилась страшної помилки, яку виправити уже неможливо. Коли до мене звертаються пацієнти юного віку з подібними проханнями, то я відмовляю у всіх 100%. Адже відповідальність лежить не лише на пацієнтові, але й на лікареві, який виконав хірургічне втручання.

Скільки років вашому наймолодшому пацієнту? А найстаршому?

Наймолодші пацієнти – це, як правило, підлітки, які звертаються з вродженими вадами та пухлинами. Найстарший мій пацієнт має 83 роки. У такому віці звертаються переважно з дефектами тіла в результаті травм та опіків.

Чи доводилося Вам відмовляти когось робити пластику?

Звичайно, і неодноразово. У всьому має бути раціональне зерно. Якщо я як хірург не бачу необхідності у хірургічному втручанні, то перш за все, намагаюсь зрозуміти, чому пацієнт прийняв таке рішення і в більшості випадків відмовляю від операції. Кожен пластичний хірург – чудовий психолог, тому коли людина сумнівається він може з легкістю допомогти прийняти рішення. Тільки важливо розуміти чітку грань, адже якщо перетворювати це маніпулювання в бізнес, то кінець буде трагічним для обох сторін.  Я вважаю, що основним покликанням пластичної хірургії є величезна галузь реконструктивної хірургії, що дає можливість виправляти набуті дефекти (опіки, пухлинні ураження, травми після автокатастроф, ножових та вогнепальних поранень, будь-якого травматизму пов’язаного з електричним струмом і так далі) та вроджені вади. Реконструктивна хірургія покликана допомагати людям, рятувати життя, а не виконувати забаганки моди.

Які б операції Ви би ніколи не погодилися робити?

Ті, які не входять у сферу моєї компетенції. А також ті, які просто не потрібні людині. Зараз чимало молодих красивих жінок хочуть зробити пластику, яка їм зовсім не потрібна. І моє завдання та моїх колег як лікарів-професіоналів – відмовити їх від цього. Я не робитиму операцій, про які пацієнти шкодуватимуть за 10-15 років.

Чи зверталися до Вас із проханням змінити стать?

Так, до мене звертаються з подібними запитами, але в нашій клініці ми таких послуг не надаємо. В Україні є клініки, які надають послуги такого роду, вони на цьому спеціалізуються. Тому, як правило, коли до нас звертаються з такими проханнями, ми відправляємо людей в профільні установи.

Скільки коштує таке задоволення, як пластика, що змінити найдешевше, а що найдорожче?

Як правило, найдешевші операції – це видалення рубців та шрамів від 200-300$. А найдорожчі – це об’ємні хірургічні втручання по видаленню величезних пухлин із заміщенням на здорові тканини коштуватиме від 15 000-20 000$. Такі ціни українського ринку послуг пластичної хірургії.

Які ризики під час операції, і власне після неї, чи може наприклад «не прижитися» щось, що тоді? Кому не можна, які протипоказання?

Так, існують такі випадки, коли імплант не приживається в результаті його гострого відторгнення організмом. Слабке приживлення імпланту відбувається у хворих цукровим діабетом, коли імплант може нагноїтися. У гіпертоніків може виникнути сильна кровотеча в зоні установки імпланта і в результаті з’являється гематома. У такому випадку потрібно негайно виймати імплант зупиняти кровотечу і потім ставити його на місце.

Оскільки ми всіх пацієнтів обстежуємо на доопераційному етапі, тому пацієнти з такими хворобами не потрапляють на операційний стіл. Є клініки, які не проводять доопераційного обстеження в залежності від регіону, країни і так далі. То в таких випадках відсоток не приживлення імпланту може становити 0,01% від загальної кількості виконаних хірургічних втручань. Це лише ті випадки коли пацієнт не обстежений, або не достатньо добре обстежений.

Наскільки популярна пластична хірургія в Україні, скільки операцій робите, до прикладу, в місяць?

В Україні пластична хірургія переживає пік своєї популярності, який декількома роками раніше був у Західній та Східній Європі. У нас відбувається сильний підйом ринку послуг пластичної хірургії – це пов’язано з тим, що люди хочуть бути красивими, здоровими, без дефектів, без вад, бути конкурентоздатними і привабливими. Тому зараз є великий і досить активний поштовх до розвитку пластичної хірургії.

Щоденно ми виконуємо три об’ємні хірургічні втручання. І загалом маємо: 15 операцій в тиждень, 60 операцій в місяць, 600 операцій в рік.

Все таки, мабуть, найбільший відсоток Ваших клієнтів слабка стать, а чи звертаються до Вас чоловіки, і що найчастіше вони хочуть змінювати?

Чоловіки теж часто звертаються – їх відсотків 20. Як правило, з травмами носа, облисінням та ожирінням. Крім того, багато чоловіків мають проблеми із зайвою шкірою – як результат стрімкого схуднення.

Відомо, що Ви робили операцію Віктору Ющенку, можете про це розповісти?

Ми познайомились з Віктором Ющенком вже після того, як його отруїли. Я був у команді лікарів, які займалися порятунком Президента. Це дійсно було отруєння, яке засвідчили провідні лабораторії світу. Якщо брати до уваги всю світову історію, найбільшою дозою діоксину отруїлися дві австрійки. Наш президент — на другому місці. Яким чином лікувати такого роду отруєння ніхто не знав. Допомагали швейцарські медики, австрійські (які вже мали такий досвід), американські токсикологи.

У Президента були абсцеси по всьому тілу. Йому провели 27 оперативних втручань під загальним наркозом, п’ять реконструкцій обличчя. Вміст діоксину в організмі у десять тисяч разів перевищував допустимі межі. Все тіло було понівечене рубцями.

Провести п’ять складних реконструктивних втручань на обличчі президента – це була надзвичайно велика відповідальність для мене. До того ж, часові рамки лікування були обмеженими, бо перша особа держави не може зникати із поля зору на тривалий період. Вже після операцій я тривалий час супроводжував Віктора Ющенка у поїздках, здійснив із ним 238 перельотів у різні країни.

Чи часто до Вас звертаються відомі люди, політики?

До мене часто звертаються впливові політики, відомі люди, але я з етичних міркувань не буду називати їх. Якщо говорити про співвідношення жінок і чоловіків, то це 50/50.

Чи нема у Вас, так би мовити, професійної хвороби, наприклад спілкуєтеся із людиною вперше, і відразу думки, що можна змінити, щоб вона стала ідеальною?

Ні, на щастя, такої хвороби у мене немає!

Ідеальна жінка, яка вона?

За всю історію людства було вигадано безліч стандартів краси, чимало «злотих січень». Та безперечно найголовніше – це «золота душа». Якщо її немає, то жодне зовнішнє «Вау!» не допоможе. Жінка повинна світитись зсередини. Можна бути досконалою ззовні, але порожньою у плані духовному та емоційному. Внутрішня краса завжди цінувалася вище і це має бути маяком для всіх жінок.

У Вас є донька, якби вона захотіла в майбутньому щось змінити у собі, як Ви до цього поставитеся?

У залежності від ситуації, потреби та доцільності. Якщо це будуть іміджевого типу забаганки, що суперечитимуть здоровому глузду і моральним основам, то я по-батьківськи забороню.

Чи не ревнує дружина, адже з під Вашого скальпеля виходять шедеври?

Моя дружина – хірург, тому вона все розуміє, підтримує мене і не ревнує.

І наостанок, що б Ви побажали нашим читачам, що потрібно, щоб почуватися ідеальним?

Коли внутрішнє «Я» і зовнішній стан душі буде в гармонії, тоді і розум прийматиме правильні рішення, і тіло буде здоровим, і ви почуватимете себе ідеально. У народі часто повторюють приказку «У здоровому тілі – здоровий дух», але я повністю її спростовую. Доречніше буде сказати, що там де здоровий дух, там і здорове тіло.

 

Поділитися...Share on Facebook
Facebook
Share on Google+
Google+
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on VK
VK
Email this to someone
email
Print this page
Print

Post Author: Редактор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *