Олімпійські ігри 2026 року в Кортіні зустріли українську збірну не звичними багатоповерхівками, а специфічним модульним містечком. Для досвідченого санкаря Андрія Мандзія це вже четверта Олімпіада, тож зайвого пафосу в його словах немає.
Спортсмен відверто розповів про побут, підступні віражі нової траси та те, як важко фокусуватися на стартах, коли вдома, на Тернопільщині, близькі живуть у режимі тотальної економії світла.
Модульні секції та кілометри до їдальні
Цьогорічне олімпійське селище суттєво відрізняється від попередніх локацій, де команди зазвичай мешкали в одному великому будинку. В Італії обрали формат ізольованих секцій з окремими будиночками-модулями для кожної країни. Українська делегація опинилася в десятому секторі, що створює певні логістичні незручності: від в’їзних воріт до житла доводиться йти пішки близько п’ятнадцяти хвилин. Проте умови для всіх ідентичні — і господарі траси, і гості харчуються в одній їдальні та живуть у схожих контейнерах.
Незважаючи на побутовий аскетизм, для Мандзія ці ігри проходять під знаком олімпійського спокою. Після трьох попередніх турнірів такого рівня четвертий старт сприймається вже не як епічна битва, а як звичайна робота.
Андрій зазначає, що зайве накручування лише заважає результату, тому досвідчені атлети намагаються берегти нервову систему. Дебютантів у команді багато, і саме цей спокій лідерів має стати для них опорою на відповідальних ділянках траси.
Підступність крижаного жолоба
Траса в Кортіні вже встигла отримати славу примхливої, особливо через сумнозвісний четвертий віраж. Під час осінніх тренувань він завдав чимало клопоту санкарям, але до офіційних стартів організатори встигли змінити його радіус. Мандзій каже, що тепер входити в поворот стало трохи легше, проте виникли нові труднощі на виході з одинадцятого віражу.
Найважчим моментом інтерв’ю стали слова про ситуацію в Україні. Поки в Італії горять вогні олімпійського селища, в рідному Кременці, де живе родина Андрія, світло вмикають лише на кілька годин. Спортсмен зізнається, що щоденні дзвінки мамі викликають важкі емоції: вона ледь встигає зарядити акумулятори, щоб підтримувати зв’язок із сином. Цей контраст між ситою Європою та знеструмленою Батьківщиною тисне на атлетів, але водночас стає додатковою мотивацією виступити якомога краще.
Слова підтримки для людей у Києві та інших регіонах, які потерпають від обстрілів, даються санкарю непросто. Коли ти бачиш всі умови для життя, а на іншому кінці дроту чуєш про нескінченні блекаути, мовчання іноді буває красномовнішим за будь-які слова.
Проте українська команда налаштована боротися до кінця, адже кожен вдалий фініш сьогодні — це ще один спосіб нагадати світу, за яких обставин українці здобувають свої перемоги.
Довідкова інформація:
-
Андрій Мандзій — провідний український санкар, майстер спорту міжнародного класу, представляє місто Кременець Тернопільської області.
-
Санний спорт — змагання зі швидкісного спуску на одно- або двомісних санях по спеціально підготовленій крижаній трасі.
Читайте також: Ірина Коляденко здобула «срібло» на Олімпійських іграх- 2024 у вільній жіночій боротьбі.
Ірина Коляденко здобула «срібло» на Олімпійських іграх- 2024 у вільній жіночій боротьбі
