Василь Махно — постать для сучасної української культури знакова. Уродженець Чорткова, який свого часу викладав у тернопільських та польських університетах, уже чверть століття мешкає у Нью-Йорку. Проте, попри «американську прописку» та статус ключового науковця НТШ-Америка, він залишається плоть від плоті українським автором. Його творчість — це унікальний сплав подільського коріння та глобального світового контексту, де маленькі вулички Тернополя та Бучача органічно вплітаються у хмарочоси Мангеттена.
Як зазначають літературознавці, Махно зумів зробити те, що вдається небагатьом — «одягнути» американський простір в українське слово. Його шлях у США розпочався у 2000 році, і відтоді стилістика автора зазнала суттєвих трансформацій. Якщо перша «еміграційна» збірка «Плавник риби» ще балансувала між двома світами, то наступні книги вже повноправно освоювали новий простір, не втрачаючи при цьому національної ідентичності.
Стиль як наркотик: від перших віршів до «Вічного календаря»
Творчий шлях письменника розпочався ще у шкільні роки в Чорткові, але справжнє усвідомлення себе як митця прийшло під час навчання на філфаці у Тернополі. Саме тут, у 90-ті роки, попри економічну та психологічну кризу в країні, Махно з однодумцями творив нову літературу. Як зазначає сам автор, письмо для нього — це певною мірою залежність, а найважливішим завданням для будь-якого письменника є вироблення власної мови та стилю, здатного долати опір реальності.
Вершиною цього пошуку став роман «Вічний календар», де локальна історія заходу України переплітається з глобальними світовими процесами. Як зазначають експерти, Махно працює за методом «будівельника»: він може місяцями відшліфовувати текст, «затирати штукатурку» або навіть «вибивати цеглу», щоб досягти потрібного звучання. Сьогодні його доробок налічує 14 поетичних збірок, 5 книг есеїстики, романи та п’єси, що перекладені більш ніж 25 мовами світу.
Перекладацька філігранність та «орнамент на крилах метелика»
Окрім власної творчості, Василь Махно є видатним перекладачем. Він відкриває українському читачеві сучасну польську, американську та німецьку поезію. Для нього переклад вірша — це надзвичайно делікатний процес. Як зазначає сам митець, поезія в перекладі подібна до орнаменту на крильцях метелика: варто необережно схопити пальцями — і магія зникне. Саме тому його переклади творів Чарльза Мілоша чи Реймонда Карвера цінуються за особливу точність та збереження авторської атмосфери.
Міжнародне визнання Махна підтверджується численними нагородами. Зокрема, він став третім українцем (після Дмитра Павличка та Миколи Рябчука), який отримав почесну медаль польської фундації «Акцент» за внесок у діалог між народами. Як зазначають іноземні колеги, творчість Махна є ідеальним прикладом того, як література може служити містком між культурами, допомагаючи європейцям краще розуміти Україну.
Війна, Нью-Йорк та незгасла любов до Тернополя
Початок повномасштабного вторгнення у 2022 році став для письменника точкою нового болю та активності. Вже у перший день війни він написав вірш, який миттєво розлетівся світовими медіа. У Нью-Йорку за його творами було поставлено моноспектакль, кошти від якого спрямували на підтримку українських письменників, що постраждали від бойових дій. Навіть перебуваючи за океаном, Махно залишається в епіцентрі українського інформаційного та культурного поля.
Попри успіх у США, Василь Махно ніколи не зачиняв двері для повернення. Як зазначає сам автор, Тернопіль для нього — це місце молодості, творчих бешкетувань та пізнання світу. Українська мова та батьківщина є для нього не пафосними деклараціями, а органічною потребою. Саме тому його візити до рідного міста завжди стають подією, а сам він не виключає, що колись знову змінить хмарочоси Нью-Йорка на затишні вулички міста біля ставу.
Читайте також: На «Ух радіо» завітали відомі зірки «Ліги Сміху» Іван Люлєнов і Артем Домницький.
На «Ух радіо» завітали відомі зірки «Ліги Сміху» Іван Люлєнов і Артем Домницький
