Сьогодні, 26 вересня, для родини, колег та друзів особливий і водночас надзвичайно болісний день. Командиру взводу стрілецького батальйону поліції Тернопільщини Олександру Смолярову мало б виповнитися 45 років. Проте життя відважного захисника обірвалося на полі бою, де він до останнього подиху боронив незалежність України.
Шлях відданого правоохоронця
Олександр Смоляров присвятив службі в органах внутрішніх справ понад два десятиліття. Його професійний шлях був сповнений відповідальності та відданості справі: він починав як дільничний інспектор, згодом 18 років працював оперуповноваженим у карному розшуку, а також очолював сектор боротьби з незаконним обігом зброї. Колеги згадують його як професіонала, який ніколи не залишався осторонь проблем та завжди був готовий прийти на допомогу.
Останній бій на Донеччині
З початком повномасштабного вторгнення Олександр без вагань долучився до лав стрілецького батальйону поліції. Як командир взводу, він особистим прикладом надихав підлеглих. Трагедія сталася 1 червня 2024 року поблизу села Неліпівка на Донеччині. Під час ворожого артилерійського обстрілу та атаки FPV-дронами зв’язок із підполковником та двома його побратимами обірвався. Понад рік поліцейський вважався зниклим безвісти, аж поки 8 липня 2025 року суд офіційно не підтвердив факт його загибелі.
Вічна пам’ять захиснику
У день народження Героя близькі та побратими зібралися біля Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. Вони поклали квіти до меморіалу «На щиті у вічність», де викарбуване ім’я Олександра, та відвідали Алею Героїв. За роки бездоганної служби підполковник був неодноразово відзначений державними нагородами, зокрема медалями «За службу Україні» та «За оборону України».
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Олександра Смолярова. Його мужність та жертовність назавжди залишаться в серцях тернополян та в історії нашої держави. Герої не вмирають, вони продовжують жити у наших спогадах та вільній Україні.
Джерело: ГУНП Тернопільщини
