Чи зобов’язаний, насправді, покупець залишати особисті речі в камері схову у магазині?
Законодавством про захист прав споживачів не передбачено обов’язку покупців здавати свої речі в камери схову супермаркетів для реалізації права на здійснення покупок.
Тобто покупці не зобов’язані, прийшовши у магазин, здавати свої особисті речі. Це справа добровільна.
Ч. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об’єктах.
Працівники магазинів не можуть змушувати покупця при вході в торговельний зал пред’явити придбані в інших місцях товари, а при виході – перевіряти правильність чека й оглядати речі покупця.
При виході з торговельного залу охоронець може попросити показати сумку. Причому сам він робити огляд не має права. Оглядати може тільки працівник поліції й лише в тому разі, якщо покупця підозрюють в крадіжці товару.
Щодо твердження працівників торгівлі, що адміністрація магазину за збереження речей у камерах схову відповідальності не несе, то така заява також не відповідає дійсності.
Відповідно до тієї ж статті Порядку, суб’єкт господарювання зобов’язаний створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли
вхід до торговельного об’єкта з товарами, які реалізуються в таких
закладах, заборонено.
Статті 950-951 Цивільного кодексу України передбачають відповідальність зберігача у разі втрати або ушкодження речі.
Стаття 951 передбачає відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві
- Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
- Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.