Книга про Тернопільський фарфоровий завод

Свого часу під час війни Черчиллю принесли на розгляд бюджет країни. Погортавши документ, він здивовано запитав:

– А де ж витрати на культуру?

– Так війна ж іде. Яка культура?

– Якщо немає культури, тоді навіщо ми воюємо? – здивовано запитав він.

Направду, здається, що під час війни нема часу дбати про культуру, духовність. Однак це тільки здається. Адже нас, українців, саме культурний розвиток кардинально відрізняє від так званих сусідів, які безсоромно ступили на нашу землю і, як дика монгольська орда, знищують все на своєму шляху. Тож для культури час є завжди!

Такої ж думки дотримуються і тернопільські науковці, дослідники, котрі ще у довоєнний час активно вивчали історію і культуру нашого краю, продовжують це благе діло і тепер. До прикладу, нещодавно світ побачило видання, яке, без перебільшення, є безцінним надбанням для нашої області – книга «Тернопільський фарфоровий завод: історія, типологія, художні особливості виробів». Автори видання – відомий тернопільський  краєзнавець, депутат обласної ради, кандидат економічних наук Михайло Тимошик та кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка Світлана Вольська.

«Ще будучи студентом, я зацікавився колекціонуванням різноманітних значків, медалей, експонатів, зразків сувенірної продукції, зокрема і фарфорових виробів з Тернопілля. Згодом задумав зібрати колекцію сувенірної продукції Тернопільського фарфорового заводу. Коли ж почав детально працювати з матеріалами з Інтернету, спілкувався із мистецтвознавцями нашого краєзнавчого музею, дійшов висновку, що потрібно зробити не просто колекцію, а щось більш грандіозніше і опублікувати це на сторінках книги. Два роки самотужки шукав необхідні фото, інформацію, описи. А рік тому, завдяки відомому тернопільському художнику Євгену Удіну, познайомився зі Світланою Вольською, котра саме писала дисертацію про кераміку на Поділлі», – розповів краєзнавець.

Пані Вольська зацікавилася задумом Михайла Морозенковича, і вони у спілці почали детальніше досліджувати історію Тернопільського фарфорового заводу. Результат вражав обох. З кожним разом науковці виявляли все нові і нові цікаві факти про тернопільський фарфор. Як з’ясувалося, деякі вироби користувалися попитом не лише на Тернопіллі та в Україні, а й у світі. Більше того, науковці дослідили, що на заводі виготовляли не лише різноманітний посуд, який широко використовували у побуті, а й ексклюзивні вази, ікони, тарілки, на яких зображували портрети тощо.

«У нашій колективній монографії ми поєднали як мистецьку складову, так і описову. Видання стане безцінними джерелом інформації для викладачів, студентів, мистецтвознавців. На сторінках книги ми розповідаємо не лише про сервізи, а й про художників, різноманітні техніки, у яких вони працювали тощо», – продовжив пан Тимошик.

Черпали інформацію звідки могли. В нагоді стала власна колекція пана Михайла, яка налічує більше ста експонатів різноманітної фарфорової продукції заводу. Спілкувалися з різноманітними колекціонерами, брали участь в аукціонах тощо. Словом, тернопільські науковці провели колосальну роботу. Окрім того, вони намагалися розшукати колишніх працівників, художників, щоб зібрати найдостовірніші дані про діяльність заводу.

Монографію впорядкували, зробили відповідні рубрики, отримали рецензію, цьогоріч у лютому мали опублікувати першу партію книг. Однак в країну прийшла війна…

«24 лютого докорінно змінило життя усіх українців. З’явилися інші пріоритети. Всі сили і ресурси йшли на підтримку армії, допомогу біженцям тощо. Тож перед нами постало непросте запитання – а чи на часі наша книга? Та моя дружина, вірний друг і порадник, запевнила, що книга – завжди на часі, це безцінний вклад у культурний, історичний розвиток як нашого краю, так і країни в цілому. Тож відкинули усі сумніви і видали нашу монографію», – додав пан Тимошик.

Минулого тижня відбулася довгоочікувана презентація. Без перебільшення, був аншлаг. На подію прийшли історики, мистецтвознавці, колишні працівники, влада області та й просто небайдужі тернополяни, котрі цікавляться історією рідного краю.

Минуло лише кілька днів, а перша партія надрукованої книги розлетілася не лише по області, а й по всій Україні. Михайло Тимошик каже, щодня телефонують люди, запитують, як і де можна придбати монографію, замовляють. Нещодавно зателефонував чоловік із далекої Фінляндії, теж просив надіслати йому це видання.

 «Після того, як наше видання побачило світ, до нас дуже часто звертаються колишні працівники, чи навіть їхні діти, повідомляють все нову і нову цікаву інформацію про виробництво заводу, скидають фото продукції, яка не потрапила на сторінки нашої книги. Також, як з’ясувалося, у домашніх колекціях є чимало унікальних експериментальних виробів, які не потрапили у виробництво. Тож за який час, після завершення друку цієї книги, ми плануємо братися за нову», – сказав на завершення розповіді краєзнавець.

Від себе додам, що Михайло Тимошик – надзвичайно патріотична людина. Він –  власник рекламної агенції, багатьох сіті-лайтів. З початку військових дій, заради підтримки бойового духу жителів краю, розміщує на біл-бордах різноманітні патріотичні зображення, портрети сучасних українських героїв, військовослужбовців, міст-героїв тощо.

А нещодавно Михайло Морозенкович склав присягу добровольця територіальної оборони на вірність українському народу! Чоловік понад місяць перебуває у складі добровольчого батальйону «ТОР», проходить посилене навчання поводження зі зброєю та надання домедичної допомоги.

Українці – волелюбний, непереможний народ. Кожен із нас у будь-який час повинен бути готовим взяти в руки зброю і стати на захист нашої Вітчизни. Все буде Україна!

Автор: Зоряна ДЕРКАЧ (газета «Свобода»)

Post Author: Diana

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *