У сквері Скорботи і Надії ім. Н. Юрчинської, біля пам’ятника невинно закатованим у Чортківській тюрмі, в спільній молитві зібрались духовенство, представники влади та громадськості.

Цього року виповнилось 78 років з часу Чортківсько-Уманської трагедії. За декілька днів радянська влада кинула в каземати Чортківської тюрми  більше тисячі наших земляків — українців-патріотів, священиків, інтелігенцію, членів патріотичних організацій.

З 28 червня по 2 липня 1941 року у стінах Чортківської тюрми більшовики закатували більше 800 в’язнів, решту – 954 полонених погнали довгою дорогою в Умань. Тих, хто подолав цей пекельний шлях, енкаведисти розстріляли.

Всечесні отці відслужили поминальну панахиду за невинно закатованими в’язнями Чортківської  тюрми. У своїх промовах священики проводили паралель між подіями минулого та сьогодення. У ті страшні дні, як і сьогодні, московіти намагаються знищити українську націю та волю. Протистояти ворогу можна лише разом, надаючи допомогу бійцям на передовій, ніколи не забуваючи, що вони ризикують власним життям задля нашого майбутнього.

Завершився поминальний захід покладанням квітів та запаленням лампадок біля підніжжя пам’ятника, за упокій душ невинно закатованих.