Дисципліна у лавах Збройних Сил України в умовах воєнного стану залишається об’єктом прискіпливої уваги правосуддя. Теребовлянський районний суд Тернопільської області завершив розгляд кримінального провадження стосовно мобілізованого військовослужбовця, який самовільно залишив місце несення служби.
Попри низку пом’якшувальних обставин, суд призначив реальну міру покарання у виді позбавлення волі.
Обставини правопорушення та хронологія подій
Обвинувачений, уродженець села Великі Гаї, обіймав посаду механіка-водія-кранівника у реактивному артилерійському взводі. Інцидент стався на початку 2026 року. Згідно з матеріалами судової справи, під час ранкового шикування 2 січня командир підрозділу виявив відсутність солдата. Спроби встановити зв’язок із військовим за допомогою мобільного телефону результатів не дали.
Військовослужбовець був відсутній у частині понад три тижні. 26 січня 2026 року він добровільно з’явився до слідчого відділу Державного бюро розслідувань (ДБР) у м. Тернопіль із повинною, що стало підставою для відкриття кримінального провадження за частиною 5 статті 407 КК України.
Аргументи сторін та позиція підсудного
У залі суду чоловік повністю визнав свою провину. Свій вчинок він обґрунтував критичним емоційним станом та сімейними обставинами. За словами підсудного, він намагався законним шляхом отримати звільнення зі служби через погіршення стану здоров’я матері, проте через тривалий розгляд рапортів вирішив поїхати додому без офіційного дозволу.
Однак суд зауважив, що обвинувачений не надав документальних підтверджень поважності причин своєї відсутності, які б могли виправдати порушення військової присяги.
Юридична кваліфікація та деталі вироку
| Стаття КК України | Кваліфікація злочину | Термін покарання |
|---|---|---|
| ч. 5 ст. 407 | СЗЧ в умовах воєнного стану (понад три доби) | 5 років позбавлення волі |
Правові наслідки та можливість апеляції
Виносячи рішення, суддя врахував відсутність попередніх судимостей та щире каяття, проте наголосив, що самовільне залишення частини є тяжким злочином проти порядку несення військової служби, що підриває боєготовність підрозділів. Строк покарання обчислюється з моменту затримання у січні 2026 року.
Засуджений має право оскаржити даний вирок у Тернопільському апеляційному суді протягом 30 днів з моменту його проголошення. До набрання вироком законної сили чоловік перебуватиме під вартою.
Читайте також: СЗЧ – це крок убік, але завжди можна повернутись на правильний шлях.
СЗЧ – це крок убік, але завжди можна повернутись на правильний шлях
